Особливості посадки і догляду за черешнею ленінградська чорна

регіон вирощування
Нечорнозем`я і Північний Захід
врожайність
30-40 кг з дерева
період дозрівання
червень липень
морозостійкість
середньоросла
Висота дерева
3-4 м
крона
широка,

среднеобліственний

Форма і вага плодів
округлі серцеподібні, 3-4 г
шкірка
тонка
м`якоть
ніжна, соковита,

волокниста, темно-червона

смак
солодкий, злегка пряний

До недавнього часу садівники Північно-західних областей не мали можливості вирощувати черешню, так як не існувало жодного сорту, здатного протистояти кліматичним умовам короткого літа і холодної зими. Стаття познайомить з сортом Ленінградська чорна, який став успіхом російських селекціонерів в просуванні культури далеко на Північ із збереженням смакових характеристик.

Історія селекції сорти Ленінградська чорна

Заслуга в селекції сорти Ленінградська чорна належить селекціонерам Павлівській дослідної станції Всеросійського інституту рослинництва (м.Санкт-Петербург). До появи цього сорту культура вважалася традиційно південній і не пристосованою до вирощування в Північно-Західному регіоні і плодових зонах Нечорнозем`я.

Північно-Захід взагалі вважався північною межею вирощування кісточкових культур на території Росії. Автором сорту є послідовник І. В. Мічуріна - Ф. К. Тетерів, який вивів ще сорту Світлана і Зорька.

Опис і характеристики культури

Ягоди черешні дозрівають раніше плодів інших садових культур, що становить велику їх цінність. Середньостиглий сорт черешні Ленінградська чорна відноситься до столового увазі (гіні) з ніжною м`якоттю. Це середньоросле дерево (3-4 м) з широкою кроною і помірною облиственностью великими овальними листям. Суцвіття формуються з 3-5 квіток.

Ягоди середні (вага 3-4 г), округло-серцеподібної форми, з темно-бордового тонкою шкіркою (при повному визрівання - майже чорної). М`якоть темно-червона, м`яка і соковита. Смак солодкий і злегка пряний. Смакова оцінка - 4,2 бала з 5 можливих, що трохи нижче смакових оцінок південних сортів. Кісточка невелика, від м`якоті слабо відділяється.

Використання ягід - універсальне. Солодкість плодів залежить від регіону вирощування, місця посадки та погодних умов. У теплі періоди налив плодів і їх якість краще. У дощові періоди та при надмірних поливах цукристість падає, а м`якоть стає водянистою.

Посухостійкість і зимостійкість

Сорт відрізняється високою холодо- і морозостійкістю. Здатний витримувати температуру взимку до -30 ° С і зворотні весняні похолодання - вважається одним з найбільш морозостійких і витривалих сортів. Культура є посухостійкою, але потрібно помірний полив в фазі визрівання плодів (від моменту цвітіння до початку фарбування ягід).

важливо! Врятувати дерева від весняних заморозків можна шляхом збереження снігового покриву під деревом на максимально тривалий час - це затримує початок цвітіння.

Недолік вологи і посуха в цей час можуть привести до обпадання зав`язей. Крім зимових морозів, черешні може загрожувати весняне сонце, яке стає причиною опіків і розтріскування стовбурів. Усунути ці проблеми допоможе побілка і обмотка стовбурів тканими матеріалами.

Запилення, період цвітіння і терміни дозрівання

Сорт самобезплідний і для формування врожаю вимагає додаткового запилення і наявність дерев-запилювачів, в якості яких використовують інші поширені сорти: Іпуть, Мічурінка, Ревна, Тютчевка, Червона щільна, Веда, Фатеж, Овстуженка, Чермашню, Брянська рожева і Бряночка, а також сорти Ленінградської черешні з ягодами жовтої і рожевої забарвлення.

Сорти-запилювачі повинні збігатися за часом цвітіння і бути однаково морозостійкими. Крім цього, квітки запилюються бджолами. Для залучення комах і повного запилення можна встановити вулики на території саду або обприскати дерева в період цвітіння медовим розчином.

Після цвітіння в травні на плодових гілках з`являються букетний зав`язі на довгих плодоніжках. Дозрівання проходить швидко. Збір дозрілих плодів можна починати в кінці червня в Черноземье або через 2-3 тижні на Північно-Заході. Дозрівання розтягнуто в часі, тому ягоди можуть протриматися до початку вересня.



важливо! Самобесплодние сорти здатні сформувати самостійно тільки 5% зав`язей.

Урожайність, плодоношення

Сорт скороплідний, плодоношення через 3-4 роки. Росте швидко, забезпечуючи за 1 рік приріст до 1 м. За сезон з одного дерева можна зібрати 20-25 кг плодів в перші роки наростання крони, а при досягненні віку повного плодоношення - 30-40 кг. Урожай можна вважати середнім, але стабільним, так як плодові бруньки культури пізно виходять зі стану спокою.

Стійкість до хвороб і шкідників

Сорт має високий імунітет до поразки шкідниками і хворобами.

Плюси і мінуси сорти

  • Позитивні якості:
  • сорт середньорослий, що зручно при зборі ягід-
  • скороплідних-
  • смак і якість ягід гарне (4,2 бала)-
  • поступове дозрівання і не осипання плодів-
  • універсальне споживання-
  • стійкість до шкідливих поразок-
  • морозостійкість і стійкість до посухи-
  • мінуси:
  • самобесплодни і потреба в додатковому запиленні-
  • врожайність середня-
  • плоди розтріскуються і стають водянистими при рясних опадах.

Чи знаєте ви? З бордових плодів черешні виготовляють харчовий барвник. Причому колір виходить зелений, а не червоний в протиріччя логіки.

особливості посадки

Кращі показники врожайності і якості плодів можна забезпечити правильним вибором саджанця і місця посадки.

Рекомендовані терміни висадки

Черешня - теплолюбна культура, і садити саджанці краще навесні, до набрякання бруньок, щоб за період вегетації, який триває 8 місяців, дерево встигло вкоренитися і зміцніти.



Але в регіонах з м`якими зимами можлива і осіння посадка, але гранично допустимий термін - середина жовтня. В цей час не повинно бути заморозків і підмороженої грунту, а саджанець потрібно забезпечити додатковим захистом від зимових холодів.

Вибір відповідного місця

Рекомендуємо до прочитання

Крім того, черешні потрібна велика площа живлення (до 4 м). Таку відстань потрібно дотримуватися між деревами. Необхідно враховувати, що кожному дереву знадобиться і сонячне світло, і волога, і поживні речовини.

Оскільки сорт самобезплідний, поруч необхідно посадити кілька сортів-запилювачів - добре, якщо поруч ростуть 2-3 таких дерева. Слід уникати загущення посадок, так як в противному випадку дерева будуть витягатися вгору, що утруднить збирання врожаю.

Чи знаєте ви? Квітки черешні багаті на квітковий пилок - з 1 га черешневого саду бджоли можуть зібрати до 35 кг пилку.

  • Поруч з черешнею можуть рости вишні, горобина та інші черешні. Хорошим сусідом буде чорна бузина, яка заодно послужить захистом черешні від попелиці.
  • Поганими сусідами вважаються зерняткові (яблуня, груша), сливи, обліпиха, смородина чорна і червона, калина. Не варто висаджувати під черешнею пасльонові культури і всі види перцю.

Разом з тим крона черешні розріджена, і під нею достатньо сонячного світла і вологи під час дощу, тому біля основи можна посадити квіти-медоноси для залучення комах-запилювачів.

Вибір і підготовка посадкового матеріалу

Придбати саджанець бажано в розпліднику з хорошою репутацією, щоб не помилитися з сортом і якістю посадкового матеріалу.

При виборі слід дотримуватися таких правил:

  • сорт повинен бути районирован-
  • етикетка на саджанці повинна містити інформацію про сорт і часу щеплення-
  • умови на ділянці (грунт, грунтові води, освітленість) повинні відповідати умовам культивування черешні-
  • купувати посадковий матеріал краще навесні, до розкриття нирок, або восени, після опадання листя на саджанці і закінчення сокоруху-
  • саджанці повинні бути однорічні (0,8-1 м) без відгалужень або дворічні (до 1,5 м) з 2-3 гілками і одним провідником-
  • кора, гілки та стовбур на повинні мати пошкоджень і ознак захворювань-
  • куплені восени саджанці можна прикопати на ділянці, розташувавши в траншею (35-40 см) під кутом в 45 ° кроною на південь-
  • листя з гілок саджанця необхідно видалити, щоб виключити його зневоднення-
  • кореневище має бути помірно зволоженим, з добре розвиненими і неушкодженими корінням-
  • товщина нижньої частини штамба - 1,5-2,5 см, повинна бути замітка точка щеплення на висоті 15-20 см.
важливо! Черешня погано переносить механічні дії і пошкодження, тому бажано сформувати крону в перші 2-3 роки і в подальшому не травмувати дерево.

схема посадки

Вибрати і підготувати місце для посадки саджанця краще з осені, викопавши посадкову яму, розміром в два рази перевищує обсяг кореневої системи. Зазвичай достатньо глибини 60-70 см і діаметра 80-90 см. На дно укласти 2 відра перегною, змішаного з невеликою кількістю землі. У такому вигляді яма перезимує.

Напередодні запланованої посадки викопану яму добре пролити водою і вкопати в центр кол (1,0-1,5 м), до якого буде підв`язані саджанець. Коріння за день до посадки слід замочити в стимуляторе корнеобразования згідно інструкції або в воді, видаливши підсохлі і пошкоджені коріння.

Саджанець поміщають в яму, ретельно розправляючи корінці, і присипають землею. Злегка утрамбовують для кращого зчеплення коренів з грунтом, поливають і мульчують. Коренева шийка повинна бути на 5-8 см вище рівня грунту, враховуючи осідання землі після поливу. Місце щеплення повинно бути направлено на південь.

Відстань між саджанцями витримують в 3-4 м, щоб в подальшому дерева не затінювали один одного. Слід пам`ятати, що діаметр крони черешні зазвичай 3 м з невеликим розходженням в залежності від сорту. Виняток становлять колоноподібні сорти.

Хвороби і шкідники

Поразки плодових дерев хворобами і шкідниками можна уникнути, якщо вчасно і регулярно проводити профілактику, огляд дерев і санітарну очистку.

Ці заходи прості і не вимагають спеціальних знань і істотних трудовитрат:

  • прибирання опалого листя та падалиці з території саду-
  • побілка вапняними розчинами штамба і скелетних гілок-
  • санітарна і проріджувати обрізки для боротьби з шкідливими поразками і поліпшення освітленості і вентиляції крони-
  • видалення молодої порослі та бур`янів в пристовбурних кругах-
  • осіння перекопування грунту з перевертанням пластів землі для загибелі шкідників і збудників хвороб від морозів-
  • обприскування дерева проти шкідників пестицидами «ДНОК», «Нітрафен», бордоскими сумішами, розчином мідного купоросу (5%)-
  • установка ловчих поясів на штамбі на висоті 30-40 см і укриття пристовбурного кола агроволокном.

важливо! При роботі з хімічними препаратами захищайте руки, обличчя і очі. Строго дотримуйтесь інструкції і не перевищуйте дозування. Після обробки слід прийняти душ і вимити обличчя і руки з милом.

Черешня Ленінградська чорна стійка до шкідників, але несприятливі умови, недостатній догляд і зараження від сусідніх рослин можуть призвести до поразки. Необхідність проведення захисних заходів визначається по порогу шкодочинності, на підставі порівняння поміченою чисельності шкідника з пороговим числом.

Заходи боротьби при масовій появі шкідників:

  1. Вишнева муха і листовійка - дерева обприскують інсектицидами «Арріво», «Ф`юрі», «Конфідор», «Децис», «Фуфанон», «Іскра», «Актеллік». Необхідні 2 обробки з інтервалом в 10 днів. Можна обробити уражені дерева відлякують настоями тютюну, хвої, полину, часнику або розвісити пастки з солодкими сиропами.
  2. Вишневий трубковерти - обробка «Актара», фосфорорганічними пестицидів: метафос, карбофос, бензофосфат. Зменшити кількість і знищити жуків допоможе перекопування грунту і механічне струшування з гілок.
  3. Вишнева попелиця і пилильщики - весняна обробка по сплячих бруньках інсекто-акарицидну препаратом «30В, 76% к.е.», «Актелік», «Карбофос», «Інта-Вир». Настоями з листя кульбаби, пера цибулі, суцвіття бузини або тютюну. При розпусканні нирок - «Конфідор», «Актофіт».
  4. птахи - при дозріванні плодів на дерева вивішують шелесткі стрічки або блискучу фольгу. Можна накрити крони сітками або використовувати спеціальні ультразвукові пристрої для відлякування.
  5. грибкові інфекції (Моніліоз, хлороз, коккомикоз) - видалити до здорової деревини проблемні гілки і спалити їх, а дерево тричі з інтервалом в 1 тиждень обробити протигрибковими препаратами «Хорус», «Абіга-пік», «Хом», «Строби».

Збір врожаю і його зберігання

Дозрівання Ленінградської чорної проходить неодночасно. З одного і того ж дерева дозрілі ягоди знімають 2-3 рази. Збирати врожай потрібно обережно, щоб не пошкодити плоди. Починають прибирання з нижніх гілок, поступово просуваючись до верху крони. Для високих місць знадобляться сходи.

Чи знаєте ви? Черешня є давньою формою вишні, але в Середньовіччі їх вважали однією культурою церазус (cerasus), додаючи до черешні визначення «солодка», а до вишні - «кисла». Ще черешню називали «вишня пташина» за любов до цієї ягоди пернатих.

Ранкові години найбільш сприятливі для знімання, так як у плодів найкраща щільність м`якоті. Для збору бажано використовувати тару з м`якою внутрішньою поверхнею. М`які черешні не підлягають тривалому зберіганню, але зняті злегка недозрілими в прохолодному місці (+ 6 ... + 7 ° C) можуть пролежати 2-3 тижні і транспортуватися.

Якщо ваш регіон не відрізняється сприятливим кліматом і грунтовими характеристиками, то черешня Ленінградська чорна - чудовий вибір для саду. Черешня дозволить поласувати ранніми ягодами і забезпечити сім`ю вітамінами.