Досить велика кількість птахівників віддає перевагу розведенню такого птаха, як індичка. Справа є вигідним через отримання в кінцевому підсумку живильним, смачної м`ясної продукції, а також яєць. Останні перевищують курячі за розміром і вагою.
Щоб збільшити наявне поголів`я, знадобиться молодняк, а значить фермеру необхідно знати, з якого віку у індичок починається кладка.
Птах даного виду є досить вимогливою, тому несучість буде залежати від різних факторів, серед яких далеко не останню роль відіграє якість змісту і самопочуття індички. Найбільша активність по кладками помічена у молодняка, яка не досягла однорічного віку. У старших птахів цей показник знижується на 30%.
Коли починається яйценосний період
Незалежно від породної приналежності отримати яйця від великих птахів можна з 7 або 8 місяці з моменту появи на світ, але з кожного правила є свої винятки: в деяких господарствах індички починають робити кладки з піврічного віку.
Найбільша активність по яйцекладки відзначено в березні і квітні. Це пов`язано з наближенням літнім сезоном, становленням теплої погоди. Саме в такий момент оптимально виводити пташенят, для яких дорослі особини зможуть без зусиль знайти їжу.
Визначити, що термін появи перших яєць близький, можна по тому, що індички починають будувати гнізда, збираючи матеріали для нього по всьому вольєру або вигульній майданчику. Більшість несучок є відмінними матерями, яким можна сміливо довірити вирощування молодняка.
Процес несення яєць є щорічним, з деякими змінами в кращу сторону. Але такий показник непостійний, тому що з віку трьох років кількість яєць починає зменшуватися. До цього моменту власник повинен подбати про наявність молодих птахів, щоб зниження не сильно позначилося на доходах ферми.
Про тривалість несучості
У звичайних умовах кладки починаються в першій декаді березня і закінчується в квітні. При промисловому розведенні така особливість буде збитковою, адже продукція повинна бути цілорічної. Тут існують свої хитрощі, спрямовані на те, щоб максимально задіяти птицю.
Для забезпечення кладки в більш ранній термін знадобиться штучне світло, який змусить індичок повірити, що настала весна і природна освітленість пішла на збільшення. Маніпулюючи тривалістю дня, власники великих господарств впливають на яйцекладку - від зменшення до повного її припинення, те ж саме стосується і зміни пір`яного покриву.
Світлом можна впливати на птахів так, щоб прискорювати або, навпаки, гальмувати закладені природою процеси в ту сторону, в яку необхідно людині. Однак зловживати таким знанням все ж не варто. Штучне освітлення в приміщеннях можна встановлювати тільки коли птах досягне восьмимісячного віку, причому це стосується як самців, так і самок.
При надмірному освітленні у птахів, які не досягли статевозрілого віку, погіршуються продуктивні якості. Мало того, що кладка почнеться в ранній термін, так і ще сама продукція буде поступатися в розмірах стандартам. Впливає це і на майбутній молодняк, який може з`явитися на світло ослабленим, маючи різні дефекти.
Найідеальніший показник - наявність світла в приміщенні від 13 до 17 годин на добу. Для отримання продукції в необхідній кількості рекомендується проводити вибірку серед самок по кращим показникам. Влаштувати це досить просто: в групі, що містить індичок одного віку, проводиться контроль кладки, що включає в себе тривалість в 40 діб. Хто покаже найкращий результат за кількістю яєць, той перейде в групу несучок, до того ж такі якості передаються потомству у спадок.
Про кількісних показниках
Якщо говорити про конкретні цифри, то тут все залежить від породних особливостей. Від середньостатистичної північнокавказької індички можна отримати до 125 яєць за 365 днів, деякі представниці тієї ж породи зносять по 160, а найкращі несучки хваляться рекордами - понад 220 яєць все за ті ж 365 днів. В середньому одне яйце важить 70 г.
Щоб яйцекладка проходила успішно, індички повинні бути забезпечені відповідними умовами. Температурний показник в приміщенні для птахів не повинен бути менше 10 градусів, особливо він важливий там, де стоять гніздові будиночки. Під гніздування відводиться найтихіша частина пташника, а самі гнізда можна зробити з ящиків, дно яких буде встелене м`якою, зручною підстилкою.
Для 5 індичок досить буде поставити один будиночок. На деяких фермах використовується система установки гнізд ярусами - зазвичай два ряди, що складаються з 8 штук. Середній розмір такого ящика - 50х70х60.
Поруч з гніздами встановлюють ємності для кормів і води, а також сухі купалки з сумішшю золи і піску, щоб птах міг позбутися паразитарних комах, які будуть доставляти їй занепокоєння під час періоду гніздування.
Більшість індичок відноситься до дуже хорошим квочка, що не втратив материнський інстинкт. Без нагляду людини вони можуть надовго засісти в гніздо і не залишати його навіть для пошуку їжі. При такому розкладі птах дуже швидко худне, аж до виснаження. Щоб не допустити подібної ситуації, власник повинен наглядати за своїми пернатими, витягувати самок з гнізда в міру необхідності, дотримуючись обережності. Птицю можна відправити на невелику прогулянку або піднести до ємності з кормами.
Цікаво знати, що насиджувати можуть не тільки самки, а й самці. Як тільки на світ з`явиться молодняк, його рекомендується пересадити окремо, виділивши під ці цілі невелику частину вольєра. В якості підстилки використовується велика стружка або якісне сіно. Там, де сидять пташенята, не повинно бути протягу. Ідеальний показник температури - приблизно +35 градусів. Найкраще тримати індичат під цілодобовим освітленням до 14 дня життя.