Кислотність грунту для посадки агрусу

Рослина негативно реагує на близьке залягання ґрунтових вод, які можуть спровокувати гниття кореневої системи. Слід вибирати ділянку на невеликій височині з глибиною залягання вод не менше 1,5 м. Також не любить агрус і занадто високої вологості грунту, при якій страждають кореневі відростки чагарнику. Не рекомендується висаджувати рослину на ділянках, де раніше росла смородина або малина, оскільки вони уражаються однаковими хворобами і шкідниками.

Оптимальна кислотність і лужність для агрусу

Як підвищений, так і знижений рівень кислотності грунту можуть створювати несприятливі умови для повноцінного росту і розвитку агрусу. Кислотність грунту має прямий вплив на ступінь проникнення у внутрішні тканини культури важких металів.

Визначити ступінь лужності землі можна за допомогою спеціальної лакмусового паперу - індикатора, що показує рівень кислотності.

Для визначення кислотно-лужного балансу застосовують показник рН, значення якого можуть коливатися в межах 3,5-8,5. Грунти з високою кислотністю характеризуються низькою родючістю через підвищеного вмісту важких металів, поганий повітро-і влагопропускной здатністю.

За своїми властивостями грунти можна розділити на кілька груп:

• самі кислі: значення рН дорівнює 1-3-
• сильнокислі: рівень рН становить 4-
• кислі: зі значенням рН, що дорівнює 5-
• слабокислі: рівень кислотності досягає позначки 6-
• слабокислотні або нейтральні: рН близько 7-
• слабощелочние: зі значенням рН = 8-
• лужні: показник рН досягає 9-
• Сильно: значення рН дорівнює 10 і більше.

Оптимальним показником кислотності для агрусу вважається рН в межах 5,5-6,5. Якщо значення буде нижче 5, то багато корисні компоненти, зокрема, кальцій і магній, стають для рослини недоступними. Саме тому при вирощуванні культури на лужних грунтах необхідно регулярно проводити вапнування.

Можливість виправлення кислотності / лужності грунту на ділянці під агрус

Багато садівники, які займаються вирощуванням агрусу, стикаються з проблемою підвищеної або, навпаки, зниженій кислотності грунту. І перший, і другий варіант є невідповідними при культивуванні описуваного рослини, оскільки не можуть забезпечити його повноцінне зростання і плодоношення.Одним з найпростіших і швидких способів привести в норму рівень рН вважається застосування добрив. Для подібних цілей найкраще підходять:

• сульфат калію-
• сульфат амонію-
• хлористий калій-
• суперфосфат-
• селітра на основі натрію або кальцію.

При внесенні цих коштів кущ, що росте на кислих грунтах, отримує аніони замість катіонів. При цьому позитивні катіони залишаються в землі, тим самим сприяють її подщелачиванию. В ході проведення подібних заходів необхідно обов`язково дотримуватися регулярності внесення добрив.

Найбільш поширеним і популярним методом зниження кислотності було і залишається вапнування.

Вапно - унікальна речовина, яка здатна витісняти з грунту водень і алюміній, при цьому замінювати його кальцієм і магнієм. Чим менший показник рН, тим більше слід внести вапна в грунт. Для проведення процедури використовують вапняну муку, яку ранньою весною вносять на глибину близько 20 см в грунт, після чого ділянку рясно поливають водою. Частота вапнування повинна становити не більше одного разу на 5 років. Найбільше у внесенні вапна потребують глинисті грунти, найменше - піщані.

Ще одним ефективним і безпечним методом для підвищення рН вважається посадка сидератів - рослин, які покращують стан грунту, підвищують його родючість, насичують поживними речовинами і потрібними для росту мінеральними компонентами.

Як сидератів застосовують:

• жито-
• люпин-
• бобові культури-
• фацелію.

Щоб збагатити грунт, фахівці рекомендують висівати рослини-сидерати пару раз протягом вегетативного сезону, протягом декількох років поспіль.

Нерідко перед садівниками стоїть завдання не зменшення, а, навпаки, підвищення кислотності землі. У таких випадках для того, щоб знизити рН, застосовують спеціальні добрива, наприклад, болотистий торф.

Агрус, яка є примхливим рослиною, все ж вимагає від садівника організації комфортних умов для зростання: просторого світлого ділянки і поживного грунту. Навіть якщо особливих проблем з кислотністю грунту на даний момент немає, фахівці радять регулярно проводити її перевірку, щоб вчасно вжити заходів щодо нормалізації. Слід пам`ятати, що кислі грунти негативно впливають на розвиток культури і на її подальшу врожайність.