Чому диня пахне ацетоном

Часто при зборі врожаю і надалі вживанні баштанних культур, зокрема динь, спостерігаються серйозні зміни їх смаку і запаху. Зазвичай при цьому диня гірчить або має особливий «хімічний запах», наприклад, запах ацетону. Природно, багато споживачів з настороженістю ставляться до подібних проявів і не вживають такі продукти в їжу. І потрібно сказати, що їх побоювання мають під собою серйозні підстави.

Перелік можливих причин погіршення смаку дині

Причин погіршення смаку дині може бути кілька. Переважно вони пов`язані з помилками в догляді за рослиною. До них відносять:

1. Помилки у виборі кліматичної зони вирощування. Диня відноситься до теплолюбних рослин, і в більш холодних регіонах їй потрібно більше догляду. У зовсім холодних кліматичних умовах диню взагалі не рекомендується вирощувати у відкритому грунті.
2. Недолік вологи, як і надмірна зволоженість, можуть викликати зміну смаку дині і консистенції її м`якоті.
3. Застосування надлишкових доз мінеральних добрив (особливо, азотосодержащих) призводить до появи у плодів кислого або гіркого присмаку.
4. Якщо фрукти перетримати на баштані, тобто довести їх до стану перезрілість, в їхньому смаку і запаху з`являється сильний «хімічний» відтінок, що нагадує запах ацетону або розчинника.
5. Грибкові захворювання, зокрема фузаріоз, призводять до появи у плодів гіркого присмаку.
6. Механічні пошкодження плодів є додатковим місцем проникнення в них бактерій, діяльність яких призводить не тільки до появи неприємних запаху і смаку, але і до їх псування.

Крім того, до причин погіршення смаку плодів відносять інші форми неправильного догляду за рослиною і події, що мають випадковий характер (наприклад, навали шкідників та ін.).

Як впливає склад грунту і догляд на смак дині

Вплив складу грунту і ступеня її «доглянутості» є одним з двох умов отримання хорошого врожаю даної баштанної культури (іншою важливою умовою є наявність великої кількості тепла і світла).

Найкраще дині ростуть на легких чорноземах і т. Н. «Каштанових» грунтах з високим ступенем зволоження. Однак не слід думати, що дині здатні ростить тільки на таких ґрунтах, рослина прекрасно плодоносить і на засолених ділянках, чим вигідно відрізняється від багатьох представників одомашнених культур.

Основною вимогою до грунту є її гарне забезпечення поживними речовинами (азотом, калієм і фосфором) і достатню кількість вологи. Забезпечити присутність поживних речовин в грунті можна, якщо в неї внести добрива (переважно, органічні). Один з найефективніших способів - внесення в осінню оранку перепрілого гною в кількості до 600 кг на сотку. Такої кількості добрив досить, щоб в наступному сезоні отримати урожай дині без будь-яких додаткових підгодівлі.

Зменшення кількості поживних речовин позначається, переважно, на розмірах плодів. А ось недотримання норм поливу призводить не тільки до здрібніння плодів, а й до погіршення смаку. У переважній більшості випадків диня гірчить немає від наявності в її тканинах нітратів, а від неправильного поливу.

Які правила по вирощуванню необхідно дотримуватися

Вирощування кожної культури має повністю відповідати правилам агротехніки для неї. Диня не є винятком. Всі умови по вирощуванню дині повинні дотримуватися. Найголовнішим є температура, при якій культура міститься. Це означає, наприклад, що не варто вирощувати дині у відкритому грунті в холодних кліматичних зонах.

Особливо це важливо для південних сортів, які потребують не тільки відповідної температури повітря, а й прийнятної температури грунту. Крім того, будь-яка диня для нормального дозрівання потребує великої кількості сонячного світла.

Якщо є підозра, що грунт на ділянці може містити спори грибків або личинки шкідників, її необхідно попередньо обробити відповідним препаратом. Після подібної обробки слід почекати не менше двох місяців перед посадкою рослини.

Важливий і вибір місця вирощування динь (і взагалі баштанних культур). Ділянка, на якій вирощують дині, повинен бути вилучений на безпечно відстань від автошляхів (не менше 100 м) або великих підприємств (не менше 1 км).

Також важливо не дати диням переспеть. При переспеваніі обмінні процеси в плодах зупиняються, і багато продуктів життєдіяльності клітин (а вони завжди виділяються у всіх живих організмів) можуть не виводитися з плодів в навколишнє середовище, а залишатися в ній. Крім того, перезрілі фрукти є ідеальним місцем розмноження бактерій, що викликають кишкові розлади.

Чому у дині запах і смак ацетону

Аромат і смак у дині (та й будь-якого подібного продукту - ананасів, бананів, персиків і т. Д.) Обумовлений наявністю в них великої кількості складних ефірів. Мала концентрація подібних речовин і створює той самий фруктовий аромат, характерний для стиглих плодів. Якщо ж концентрація подібних речовин перевищує якісь критичні значення, то їх запах стає схожим на «запах ацетону».

Причини появи запаху і присмаку ацетону у дині

Етилацетат і ізоамілацетат у високій концентрації з`являються в динях та інших фруктах в процесі їх перезрівання. Перезреваніе призводить до аутолізу тканин плода - процесу самопереваріванія, зумовленого уповільненням процесів обміну речовин при надмірній стиглості.

Результатом аутолиза є виділення великої кількості того ж етилацетату. Однак саме по собі ця речовина не небезпечно, оскільки його концентрація навіть в плодах великої маси занадто мала, щоб становити небезпеку для людини.

Проблема полягає в тому, що ацетоновий запах є індикатором того, що всередині плоду розвиваються бактерії, які до моменту перезрівання не уявляли серйозної загрози. Коли ж почався процес аутолиза плодів, висновок як самих бактерій з тканин і порожнин плода, так і їх продуктів життєдіяльності припинився, і вони почали розмножуватися усередині дині безконтрольно. А саме їх продукти життєдіяльності, переважно складаються з відмерлих білків і амінів, становлять небезпеку для людини.

Чи можна їсти такі дині

Навіть якщо в ароматі переважає фруктовий запах, а нотки етилацетату ледь помітні, то це говорить про те, що диня вже перезріла, і є її можна на свій страх і ризик. Особливо серйозних наслідків при цьому не буде, приблизно 80% таких фруктів не несуть небезпеки для людини. Та й, власне, застосовувати термін «небезпека» до слабкого кишковому розладу не дуже коректно.

У тому випадку, коли в запаху дині переважає етилацетат, вживати її в їжу не варто. Та й мало у кого з`явиться бажання вживати продукт з явним «технічним» ароматом.

Якщо ж у дині смак ацетону, вживати її категорично заборонено, оскільки кількість бактерій, що розвиваються одночасно з виділенням етилацетату, в ній вже занадто велике. І, як наслідок, концентрація продуктів їх життєдіяльності, що представляють потенційну небезпеку для людини, також дуже висока. І тут слабке розлад може перерости в серйозне отруєння.

висновок

Якщо диня гірчить, з високою часткою ймовірності це означає, що при її вирощуванні були допущені помилки, і вживати даний продукт не варто. І навіть якщо речовини, що викликають неприємний смак або запах, не є небезпечними для людини, вони є супутниками більш серйозних процесів, що відбуваються всередині плоду. А ось вже наслідки цих процесів можуть бути набагато серйознішими.